Как сказать мужу, что больше не хочу с ним быть

Как сказать мужу, что больше не хочу с ним быть. В браке 11 лет. Я очень устала.

так и сказать. я устала, больше не хочу.

_________________
Ничто так не украшает человека, как дружба с собственной головой.

Если Вы действительно окончательно все решили для себя, то так и сказать и откровенно обо всем поговорить

_________________
Если что-то закончилось плохо, значит, это еще не конец. Все всегда заканчивается хорошо!

Скажите как есть. В любом случае поговорить рано или поздно придется. Если вы уже все решили, то вечно притворяться не сможете, поэтому нет смысла и тянуть кота за хвост...

Нужно не "сказать", а именно "поговорить". Так вы выясните окончательно все моменты и всё станет ясно и для него и для вас.
И главное понимать, что ему тоже нужно время для того чтобы свыкнуться с мыслью, что вы расходитесь. А то получается, что вы об этом думаете уже пол года (например) и вот только через пол года вы определились, а ему даёте пару минут на принятие решения. Все мы люди и всем нам нужно время для принятия решения, для смирения со сложившимися обстоятельствами.

Скажите честно и откровенно и при возможности обоснуйте почему, только не в грубой форме

Сказать правду

ВТРАТА ДОВІРИ
Живеш з людиною довгий час, приглядаючись, робиш висновки, оцінюючи вчинки того, хто йде поруч. За довгий час бувало по-всякому, і вчинки твої не завжди подобалися ідучому. Та проходив час, і ви зростали разом, змінювалось розуміння причин сприйняття твоїх минулих вчинків, приходило усвідомлення.
Час від часу, радувало бачення сходів зерен, які ти постійно сіяв, проявлені в діях попутчика. І чим далі, тим густіші сходи – результати.
Тільки біда в тому, що мало хто знає, яким шляхом, якою жертвою, працею та натхненням тобі це вдається. Це означає - знайти добрі зерна для посіву. Бо не кожному може сподобатися сам процес, дії, витрати під час вирощування добротного посівного матеріалу. Рідко кого це хвилює, де, що та звідки ти береш, йому дай готове, та ще й таке, щоб в потрібний момент підійшло – « як на мене шите».
Іноді, коли бачиш попереду перешкоду, попереджаєш, але небажаючий, задравши носа, фиркає – сам розберусь, з болем, наступаючи на граблі. Ти залишаєш його сам на сам - хай поборсавшись, розбереться, що та чому, і знову, ніби неохоче, він потроху прислухається до твоїх порад.
Йому подобаються твої, не завжди стандартні, підходи вирішень завдань та розв’язки ситуацій, і це добре тим, хто йде поруч. Але постає запитання - де ж можна взяти нестандартні підходи в цьому стандартному, правильному, нормальному світі?
Щоб подати комусь розв’язку певної ситуації, хіба зможеш не проживши, не вникнувши в саму суть її виникнення, вийти «сухим із води». За багатьох обставин, довести почату справу, без помилок, без завдання болю твоїм ближнім. Мало того, що знаходишся ти в пошуку розв’язання ситуацій самотужки, та доводиться вчитися по ходу, використовуючи знайдені ключі. Як тут не помилитися? Нема кому підказати, тому і доводиться, іноді, пожинати гіркі плоди своїх помилок.
Ігнорування підказки призводить до небажаної ситуації. Ключі знайдені, готові до використання розв’язки ситуації, та втрачена до тебе довіра, вагома попутчику, для прийняття здобутих тобою результатів, як вірні підказки. Це йому важко, бо готове сприйняти не завжди вдавалось, а тут він просто не в змозі перекреслити все, набуте раніше, щоб визнати себе, свої рішення помилковими.
Не кожному вдасться замісити тісто для хліба без навиків. А хліба запашного хто бажає?

_________________
Хто має вуха, той почує

Это сказать будет очень тяжело. Я даже и не знаю.

Лучшая в отношениях это чесность